Діаліз вдома
Активне і самостійне життя, незважаючи на хворобу нирок
Діалізна пацієнтка Паула Лоренсу розповідає, як можна вести активне та самостійне життя, поєднуючи роботу, сім'ю та дозвілля, незважаючи на діагноз хвороби нирок, завдяки домашньому гемодіалізу.
Іноді, коли Паула Лоренсу прогулюється уздовж моря зі своїм другом, її думки відпливають на далекі береги Африки. Вона уявляє левів, антилоп та жирафів, що вільно бігають по відкритих саванах. Найбільша її мрія - з’їздити на сафарі в Кенію. Але наразі це неможливо, адже вона вже декілька останніх років проходить процедури діалізу. За таких обставин до Африки просто занадто далеко.
Свобода для роботи і відпочинку
І все ж Паула Лоренсу зуміла створити для себе виняткову ступінь свободи. Наприклад, вона продовжує працювати штатним асистентом в Інженерній школі в Лісабоні, незважаючи на діаліз. Її робота передбачає розміщення замовлень у постачальників та нагляд за контрактами. Вона пов’язана із великою відповідальністю, і після 18 років досвіду, її важко замінити. Це також означає, що її робочі дні можуть бути довгими. Але Паула Лоренсу успішно організовує свій вільний час та стежить за тим, щоб мати час на речі, якими вона любить займатися, такі як готування їжі, головоломки або плавання. У вихідні дні вона навіть їздить до регіону Алентежу, де вона має ферму, разом зі своїм партнером, та доглядає за садом. А незабаром вона хоче почати вивчати складне мистецтво виготовлення килимів Араріолоса, традицію якого принесли ще маври, та яке високо цінується в Португалії.
Включення діалізного лікування в повсякденне життя
Паула Лоренсу може робити це лише тому, що обрала домашній гемодіаліз. Їй не потрібно ходити в клініку протягом дня у встановлений час тричі на тиждень, бо вона може більш гнучко включати процедури діалізу у своє повсякденне життя. «Замість того, щоб вечорами дивитись телевізор у вітальні, я просто роблю це у своїй кімнаті для діалізу», - говорить вона. З часу своєї чотиримісячної програми навчання домашньому гемодіалізу, Паула Лоренсу вже отримала близько 500 сеансів домашнього діалізу. Її партнер допомагає їй у цьому. "Без нього я не змогла б займатися діалізом вдома", - зізнається вона. На щастя, у них достатньо місця для облаштування спеціальної стерильної кімнати, достатньо великої для діалізного апарату.
Ви повинні бути дуже відповідальними та чутливими, щоб проводити таку процедуру.
Мрія про Африку
Розчин ідеально підходить для її приватного та професійного життя. Їй легко дотримуватися необхідної дисципліни для дієти, контролю ваги та рідини, тому що вона робила це все своє життя. У неї діагностували хворобу нирок, коли їй було всього сім років. З дванадцяти років вона отримувала різні форми діалізу до отримання донорської нирки, коли їй було 18 років. Вона змогла прожити з нею 21 рік. Тепер вона знову в списку кандидатів на трансплантацію. Якщо ви запитаєте Паулу Лоренсу, про що вона мріє, вона одразу відповість: «Сафарі в Африці було б чудово».
