«Я можу робити майже все».
Програми профілактики можуть уповільнити прогресування ниркової недостатності та полегшити перехід пацієнтів на діаліз
Ляльки, статуетки, портрети - вітальня Гізелли Лавренчик заповнена невеликими художніми витворами. 65-річна жінка зробила їх всіх сама. Вона виявила свою пристрасть до мистецтва відносно пізно в житті. «Мені подарували солом'яну ляльку, і я подумала, що теж могла б таку зробити», - згадує Гізелла Лавренчик. Вона почала майструвати маленькі солом’яні фігурки. «Це було взимку 2001 року».
Гізелла Лавренчик дуже добре запам’ятовує дати та роки. Був листопад 1970 року, час потрясінь, коли вона з чоловіком переїхали до свого маленького будинку в Каранчасалі, селі на півночі Угорщини, приблизно за годину їзди від Будапешта. Ще один важливий етап був в 1996 році, коли ниркова недостатність змусила її відмовитися від роботи. І, звичайно, вона пам’ятає дати народження своїх двох синів та чотирьох онуків.
Найновіша дата в пам’яті Гізелли Лавренчик - це 26 травня 2014 року, день, коли вона вперше зіткнулася з діалізним апаратом.
Я пішла в ту частину лікарні, в якій ніколи раніше не була. До мене підійшла медсестра і запитала, що я шукаю. Із хвилюванням я сказала їй, що я нова пацієнтка. Вона відвела мене до палати і показала, де мені треба сісти. Потім прийшла ще одна медсестра, щоб пояснити, що відбуватиметься. Вона була дуже приємна, але дивно було бачити, як моя кров тече по цих трубках. Я могла відчувати тепло крові.
Поворотний момент у житті
Рішення пройти діаліз повністю змінює життя. Як і будь-який інший пацієнт, Гізелла Лавренчик була дуже схвильована. Але вона вирішила бути сильною і сміливою: «Якщо іншим вдалося пройти це лікування, то я теж зможу". Вона деякий час знала, що настане день, коли її нирки більше не будуть функціонувати належним чином і діаліз буде неминучим. На щастя, лікарі та спеціалісти первинної ланки були поруч, щоб допомогти їй та підготувати її на ранній стадії.
«Я ходила до фахівців з нирок 17 років. Потім я пройшла процедуру судинного доступу для підготовки до діалізу. Але я хотіла відкласти лікування на якомога довше. Я почувала себе добре і не мала симптомів інтоксикації до травня 2014 р., поки мої показники крові не стали все більш критичними».
М'який старт
Доктор Стефано Стюард вважає, що перехід до діалізу, описаний Гізелою Лавренчик, є ідеальним. Нефролог відповідає за координацію медичних процедур в діалізних клініках Fresenius Medical Care в Європі, на Близькому Сході та в Африці. Також він контролює програми лікування пацієнтів перед діалізом. «Наша мета - забезпечити, щоб пацієнти були добре підготовлені до трансплантації нирки. Це означає, що нам потрібно підтримувати їх в стабільному фізичному стані. Пацієнти, які заздалегідь недостатньо підготовані до діалізу, часто зазнають серцево-судинних ускладнень, таких як застійна серцева недостатність». Ці ускладнення є перешкодою для трансплантації нирки. Щоб допомогти лікарям та пацієнтам більше зосередитися на цьому періоді перед діалізом, Fresenius Medical Care також підтримує національні програми в різних країнах, наприклад, Угорську національну ниркову програму, яка з 2011 року проводить підготовку лікарів та навчає людей у групах ризику. «Це чудова програма», - пояснює Стефано Стюард. Fresenius Medical Care підтримує подібну діяльність у Польщі та Чехії.
Я можу робити майже все. Я займаюся домашніми справами, поливаю квіти, доглядаю сад. Просто все йде у повільному темпі, все займає більше часу.
Життя з апаратом
Зараз Гізелла Лавренчик повинна тричі на тиждень проходити діаліз у сусідній клініці. Вона їде на процедуру вранці о 6 годині ранку, щоб мати змогу проводити післяобідній час, гуляючи з чоловіком у сусідньому парку та займатися своїм мистецтвом. Для Гізелли Лавренчик важливо дотримуватися її звичного розпорядку. «Моє життя зовсім не змінилося», - стверджує вона. Її діти та онуки не сприймають її як хвору, оскільки вона так зайнята роботою в домі, в саду та в художній групі, до якої вона приєдналася десять років тому. Гізелла Лавренчик, очевидно, сподівається, що все так і залишиться. «Мені ніколи не подобалися довгі подорожі», - зізнається вона, і частково саме тому їй легко дотримуватися режиму діалізу. «На даний момент я добре справляюся», - каже вона, оглядаючи всі свої невеликі витвори мистецтва.
