Перейти до вмісту

Мозок та неврологія

Показання мозку

Неврологічні клінічні показання

Багато важливих неврологічних захворювань супроводжуються аутоімунною патофізіологією, що ускладнює лікування за допомогою традиційних підходів. Терапевтичний аферез виявився ефективним і важливим варіантом лікування таких неврологічних захворювань, як синдром Гійєна-Барре, міастенія та інші периферичні стани. Великий інтерес викликав прогрес, досягнутий з використанням екстракорпоральних методів лікування ідіопатичного енцефаліту та групи пацієнтів, хворих на розсіяний склероз. Крім того, було розпочато нові дослідження з оцінки можливості терапевтичного аферезу для поліпшення когнітивних функцій пацієнтів із судинною деменцією.

Синдром Гійєна-Барре

Синдром Гійєна-Барре (СГБ) це, як правило, монофазний імунно-опосередкований розлад периферичної нервової системи, що розпочинається одразу із гострої фази. Часто незначна інфекція - наприклад, інфекція верхніх дихальних шляхів - передує появі СГБ на 14 днів. Типовими початковими симптомами є зміни самопочуття або біль разом із м’язовою слабкістю. Вони починаються в стопах і руках. Зафіксовані показники захворюваності на СГБ становлять 1–2 людини на 100000 осіб. Для зниження високих рівнів IgG у плазмі крові, характерних для СГБ, пацієнта можна лікувати або плазмообміном, що є досить неселективним методом, або за допомогою методів імуноадсорбції, які вибірково знижують IgG. LIGASORB®  - це селективний одноразовий багатопрохідний адсорбер IgG для втручання при загостренні аутоімунних захворювань.1

Міастенія гравіс

Міастенія гравіс (МГ) - це тривале нервово-м’язове захворювання, яке призводить до різного ступеня м’язової слабкості. Набута МГ - це порушення нервово-м’язової передачі, що виникає внаслідок зв'язування аутоантитіл з компонентами нервово-м’язового з’єднання, найчастіше рецептором ацетилхоліну (AChR). Це перешкоджає нервовим імпульсам викликати скорочення м’язів. Захворюваність на МГ коливається в межах від 0,3 до 2,8 на 100000, осіб і, за оцінками, захворювання вражає понад 700000 людей у всьому світі. Сучасними варіантами лікування для тривалої терапії є інгібітори холінестерази, імуносупресія та тимектомія. При гострих кризах швидке зниження підвищеного рівня IgG є головною метою. Цього можна досягти, використовуючи або плазмообмін, що є досить неселективним методом, або методи імуноадсорбції. LIGASORB®  - це селективний одноразовий багатопрохідний адсорбер IgG для втручання при загостренні аутоімунних захворювань.1 

Аутоімунний енцефаліт

Аутоімунний енцефаліт був нещодавно визнаний і все частіше діагностується як значна хвороба мозку, пов’язана з поганим функціонуванням імунної системи. Його симптоми - це зміна свідомості, когнітивний спад, судоми, ненормальні рухи та більш серйозні нейронні розлади. Аутоантитела спрямовані проти структурних білків, які експресуються на поверхні нейронів ЦНС. Імуносупресивне лікування медикаментами, плазмообмін та IVIG можуть виявитись недостатніми. Застосування імуноадсорбції на додаток до імуносупресивної терапії у пацієнтів з поверхневими антитілами може прискорити одужання.2

Розсіяний склероз

Розсіяний склероз (РС) є найпоширенішим захворюванням центральної нервової системи у молодих людей. Він запускає імуно-опосередкований процес, спрямований проти мієлінових клітин центральної нервової системи (ЦНС). Симптоми можуть бути непередбачуваними, але часто це захворювання може спричиняти інвалідність. Застосування терапевтичного плазмообміну або імуноадсорбції для видалення антитіл показано пацієнтам, які не реагують або лише слабо реагують на імуносупресивну терапію.3,4

Судинна деменція

Окрім відомих гіпотез щодо відкладення амілоїдних бета-бляшок, судинна деменція також, здається, відіграє важливу роль у розвитку та прогресуванні когнітивних порушень. Нові ідеї проливають світло на агоністичні аутоантитіла, спрямовані проти адренергічних рецепторів судин (переважно альфа-1), викликаючи мальперфузію мозкових структур. Це породжує тезу про те, що використання напівселективної імуноадсорбції для усунення цих аутоантитіл може принести користь пацієнтам з деменцією. Останні дослідження показали, що пацієнти з діагнозом деменції Альцгеймера страждають від антитіл IgG приблизно в 40% випадків.5 Як відомо, застосована імуноадсорбція з Immunosorba® сприяла припиненню когнітивного погіршення.6 Наразі тривають подальші дослідження для підтвердження обґрунтованості цього інноваційного підходу до лікування.

Інші показання

На додаток до вищезазначених показань, терапевтичний аферез може застосовуватися також для лікування наступних захворювань:

  • Хронічна запальна демієлінізуюча полінейропатія (ХЗДП) 7, 8
  • Синдром Ламберта-Ітона 9
  • Синдром Морвана10
Супутні продукти

1. Instruction for use (Інструкція з користування) (IFU) LIGASORB®, Art. Nr. F00001564, 35840318 / Mar.–May 2016

2. Dogan et al, Immunoadsorption therapy in autoimmune encephalitides (Доган та ін., Імуноадсорбційна терапія аутоімунних енцефалітидів.). Neurology 26 Feb. 2016 (Неврологія, 26 лют. 2016 р.); 3(2): 207. Отримано з http://nn.neurology.org/

3. Dorst et al, (2016) Immunoadsorption with regenerating columns in treatment of steroid-refractory relapse in multiple sclerosis and optic neuritis (Дорст та ін., (2016) Імуноадсорбція з регенеруючими колонами при лікуванні стероїдно-рефрактерного рецидиву при розсіяному склерозі та невриті зорового нерва). Multiple Sclerosis Journal (Foster City) (Журнал розсіяного склерозу (Фостер Сіті) 3: 178.

4. Schneidewind et al, Immunoadsorption (Шнайдевінд та ін, Імуноадсорбція): A new therapeutic possibility for multiple sclerosis? (Нові варіанти лікування розсіяного склерозу?) Transfusion Science Mar. 1998; 19 Suppl (Трансфузійна наука, березень 1998 р.; 19 Дод.): 59-63.

5. Karczewski et al, Agonistic autoantibodies to the α(1) -adrenergic receptor and the β(2) -adrenergic receptor in Alzheimer's and vascular dementia (Карчевські та ін., Агоністичні аутоантитіла до α (1) -адренергічного рецептора та β (2) -адренергічного рецептора при хворобі Альцгеймера та судинній деменції). Scandinavian Journal of Immunology May 2012 (Скандинавський журнал імунології, травень 2012 р.); 75(5): 524-30.

6. Hempel et al, Immunoadsorption of agonistic autoantibodies against α1-adrenergic receptors in patients with mild to moderate dementia (Гемпель та ін. Імуноадсорбція агоністичних аутоантитіл проти α1-адренергічних рецепторів у пацієнтів із легкою та помірною деменцією). Therapeutic Apheresis and Dialysis Oct. 2016 (Терапевтичний аферез та діаліз, жовт. 2016 р.); 20(5): 523-29.

7. Zinman et al, A pilot study to compare the use of the Excorim staphylococcal protein immunoadsorption system and IVIG in chronic inflammatory demyelinating polyneuropathy (Зінман та ін., Пілотне дослідження для порівняння використання системи імуноадсорбції стафілококового білка Екзорім та IVIG при хронічній запальній демієлінізуючої полінейропатії). Transfusion and Apheresis Science Nov. 2005 (Наука про трансфузію та аферез, лист. 2005 р.); 33(3): 317-24.

8. Rech et al, Remission of demyelinating polyneuropathy with immunoadsorption, low dose corticosteroids and anti-CD20 monoclonal antibody (Рех та ін., Ремісія демієлінізуючої полінейропатії з імуноадсорбцією, низькими дозами кортикостероїдів та моноклональним антитілом анти-CD20). Therapeutic Apheresis and Dialysis June 2008 (Терапевтичний аферез та діаліз, червень 2008 р.); 12(3): 205-8.

9. Baggi et al, Effect of IgG immunoadsorption on serum cytokines in MG and LEMS patients (Баггі та ін. Вплив імуноадсорбції IgG на цитокіни в сироватці крові у пацієнтів з MG та LEMS). Journal of Neuroimmunology 15 September 2008 (Журнал нейроімунології, 15 вересня 2008 р.); 201/202: 104-10.

10. Schwartz et al, Guidelines on the use of therapeutic apheresis in clinical practice-evidence-based approach from the Writing Committee of the American Society for Apheresis (Шварц та ін., Керівні принципи використання терапевтичного аферезу в клінічній практиці, засновані на практичних доказах Комітету з підготовки доповідей Американського товариства з аферезу): The sixth special issue (Шостий спеціальний випуск). Journal of Clinical Apheresis 28 July 2013 (Журнал клінічного аферезу, 28 липня 2013 р.); 28(3): 145-284.